поради батькам

Безпека дитини на вулиці Чим раніше ви поясните малюкові правила безпечної поведінки на вулиці, тим вірогідніше, що він не забуде науку і зможе за потреби правильно скористатися цими уроками. Ваше завдання — навчити дитину правильно поводитися в екстремальних умовах. Двір без небезпек. Сучасні малята починають гуляти без супроводу батьків набагато пізніше, ніж ми самі за часів свого дитинства. Але готувати крихітку до самостійних «виходів у світ» потрібно заздалегідь. Так, прогулюючись разом з малюком, обійдіть увесь двір і зверніть увагу на найнебезпечніші місця: люки, підвали, горища, будівельні майданчики. Важливо не просто сказати: «Сюди ходити не можна! Це небезпечно!» Треба пояснити дохідливо, чому саме не можна: у люк можна впасти, двері підвалу може хто-небудь закрити, і тоді дитина залишиться там (якщо малюка замкнули в підвалі, не треба кричати і плакати, краще щосили стукати в двері — так швидше хто-небудь почує і прийде на допомогу). Велику небезпеку можуть становити навіть припарковані біля будинку машини. Зазвичай малюки чітко засвоюють, що з машинами, що рухаються, треба бути вкрай обережними. А ось автомобіль, що стоїть, не викликає в них занепокоєння. Розкажіть дитині, що автомобіль може несподівано поїхати, і водій не помітить малюка, який, граючи, сховався за багажником. Тому не можна бігати, і тим більше ховатися навколо машин, а якщо під машину закотився м’ячик, треба звернутися по допомогу до дорослих. Малюки люблять грати в лікарню, магазин або «варити» для ляльок обіди на іграшковій плиті. Для цього вони рвуть рослини (траву, квіти, листя), що ростуть поблизу, збирають насіння. Однак дитина може спробувати приготовані «ліки» або ляльковий «суп» на смак. Але не всі рослини нешкідливі, як може здатися. Наприклад, у рицини, яку останніми роками часто-густо вирощують біля під’їздів будинків (у народі її називають «пальмою»), смертельно отруйне насіння. Малюкові досить проковтнути 2-3 насіннячка, щоб серйозно отруїтися. Обов’язково пояснюйте дитині, що жодні рослини, ягоди і насіння, зірвані на вулиці, не можна брати в рот. Для гри краще використовувати нешкідливі і добре знайомі рослини, наприклад кульбабу, подорожник, горобину. Гуляючи з малюком у дворі, ви маєте бути твердо впевнені, що навкруги немає відкритих каналізаційних люків. Статистика безжальна: сотні дітей гинуть і отримують травми саме з цієї причини. І тут не допоможуть жодні застереження «дивитися під ноги» і «не наступати». Захопившись рухливою грою, дитина може просто не помітити небезпеку. Тому не сподівайтеся на комунальні служби, а беріть ініціативу до своїх рук: проводьте з іншими батьками періодичну ревізію і закривайте люки дошками. Правила екіпіровки. Одягаючи малюка на прогулянку, проведіть ревізію одягу. Краще, щоб він був без шнурків, якими можна зачепитися. Бажано, щоб взуття щільно фіксувалося на нозі і не «ковзало». Це зробить ігри дитини безпечнішими. Життя на дитячому майданчику. Як добре, що у дворах є дитячі майданчики з гойдалками! І як одночасно погано, що вони є! Сучасні важкі залізні конструкції мають руйнівну силу. І якщо такі гойдалки на великій швидкості вдарять дитину, це може закінчитися погано. Дітлахи іноді не можуть правильно оцінити безпечну відстань. Тому ви чітко повинні пояснити дитині, що підходити до гойдалок можна тільки збоку, а обходити їх — на великій відстані. Сідати і злізати треба тільки тоді, коли гойдалки зупинені, і в жодному разі не можна з них стрибати. Розкажіть про те, до чого можуть привести порушення цих правил. Сильно вдарити малюка можуть і каруселі, якщо не дотримуватися елементарних правил безпеки. Так само, як і у випадку з гойдалками, частіше нагадуйте крихітці, що підходити до каруселей, що крутяться, небезпечно. Спочатку треба дочекатися їх зупинки, і тільки потім сідати на сидіння. Звичайно, слід міцно триматися. Будь-який малюк знає, що драбинки, турніки, одним словом, спортивні снаряди — штука дуже цікава і весела. Вони розвивають спритність, витривалість, координацію рухів. І мама не заборонятиме вдосталь полазити і повисіти на них. Звичайно, за умови, що малюк робитиме все це з належною обережністю. Передусім зверніть увагу на покриття спортивного дитячого майданчика. Якщо це пісок, трава, тирса або, в крайньому випадку, дрібна щебинка — сміливо відпускайте туди дитину. Якщо ж майданчик забетонований або заасфальтований, краще пошукати інше місце для ігор. Навчіть дитину правильно сплигувати з драбинки або турніка. Коли дитина розгойдується на перекладині, стрибати треба в той момент, коли тіло починає рух назад. Інакше можна легко впасти. Усілякі гірки — улюблена розвага дітлахів. Але мамам і татусям варто звернути увагу на їх стан, перш ніж дозволити своїй дитині скотитися з вітерцем. Якщо поручні або борти гірки дерев’яні, то батьки мають перевірити, наскільки добре оброблена поверхня, щоб уникнути заноз на дитячих ручках. Для дошкільнят висота гірки не повинна перевищувати 1,2 м. Перевірте, чи ціле покриття ската гірки, чи немає на ньому щербин. З «правильної» гірки крихітка скачується без зупинки до самого низу і не вилітає на землю, а затримується на спеціально підведеному виступі. Малюк повинен знати, що гірки — не місце для пустощів. Підніматися і з’їжджати треба уважно й акуратно, дотримуватися черги і в жодному разі не штовхати інших малят. Це може спричинити серйозну травму. Звичайно, увесь час стояти поряд з гіркою й опікати малюка не обов’язково. Але краще не випускати дитину з поля зору, щоб вчасно відреагувати на небезпечну поведінку дітей. Даремно забороняти дітям лазити по деревах. Усе одно рано чи пізно вони випробують навколишні дерева на міцність. Щоб уникнути падінь і травм, краще навчити малюка робити це правильно. Передусім лазити краще тільки по старих деревах, з товстими стволами і гілками. Молоде деревце можна легко пошкодити, і воно загине, а сам малюк, ставши на тонку гілку, полетить униз. Спиратися треба тільки на товсті живі гілки і в жодному разі не на сухі. Слід спочатку перевірити міцність гілки, а тільки потім на неї ставати. І ще: стежте, щоб малюк під час лазіння чергував руки і ноги: наприклад, спочатку перехопив руку, потім переставив ногу. Опора на три кінцівки одночасно знижує небезпеку падіння. Катання на роликах або велосипеді — заняття, корисні в усіх відношеннях, але, в той же час, досить небезпечні. Передусім, потурбуйтеся про засоби захисту маленьких спортсменів. Усілякі шоломи, наколінники і налокітники — це не просто модні «примочки», а те, що вбереже малюка не лише від розбитих колін і обідраних рук, й від травм більш серйозних. Шолом для ролера обов’язково підбирайте з приміркою. Він повинен зручно сидіти на голові, закривати чоло, але не з’їжджати на очі. Будуть незайвими і спеціальні рукавички без пальців. Кататися на роликах краще в спеціально відведених для цього місцях. З велосипедом простіше, тільки обов’язково учіть малюка бути уважним до «пішоходів» і не розвивати високу швидкість там, де є вірогідність збити когось із малюків. Якщо вам разом з маленьким велосипедистом треба перейти проїжджу частину, обов’язково зніміть його з велосипеда і переведіть через дорогу за руку, ведучи велосипед окремо. І звичайно, ніколи не випускайте маленького «гонщика» з поля зору. Бійки — нерідка причина серйозних травм у дітей. Частіше це доля хлопченят, але зустрічаються і задиристі дівчатка, які готові «розбиратися» з кривдником за допомогою кулаків. І кулаки — це ще пів біди. Часто в хід йдуть підручні предмети: палиці, залозки, камені та ін. Одна з головних причин дуже проста: діти ще не розуміють, наскільки серйозно можна поранити супротивника цими предметами. Спрацьовує звичайний кіношний стереотип: героя вдарили по голові здоровенним булижником, а він собі не лише живий, але й цілком здоровий. Подібні сцени спотворюють уявлення наших дітей про реальну силу удару, про біль, про те, наскільки насправді крихке вразливе людське життя. І хто як не мами і татусі повинні пояснити малюкам ці прості істини? Якби з усіма дітьми говорили про можливі наслідки таких ось бійок, дитячого травматизму було б дедалі менше. Ще одна небезпека — великі і маленькі чотириногі, причому не лише бродячі, а й справжнісінькі домашні. Йдеться не стільки про небезпечні хвороби, які можуть переносити тварини, скільки про собачу агресію, жертвами якої іноді стають діти. Безперечно, ви повинні виховувати в дитині любов і довіру до братів менших, але малюк повинен чітко знати, що собаки бувають різні і не завжди добрі. До того ж, краще взагалі не підходити до незнайомих тварин. Розкажіть малюкові, що не можна розмахувати руками або палицею біля собаки. Він подумає, що його хочуть ударити, і може вкусити. Не слід гладити незнайомого собаку. Йому це може не сподобатися. Дитина повинна знати, як поводитися, якщо напав собака. Якщо поруч немає рятівного притулку — під’їзду або дерева — не слід утікати, собака все одно наздожене. Покажіть малюкові, як треба захистити лице і шию, притиснувши підборіддя до грудей і закрившись зігнутими в ліктях руками. Дорослі обов’язково прийдуть на допомогу. Безпека на дорозі Рух пішоходів  Пішоходи повинні ходити по тротуарах або пішохідних доріжках, притримуючись правого боку, а за їх відсутності — по велосипедних доріжках або в один ряд по узбіччю дороги, назустріч рухові транспортних засобів.  На дорогах, що мають розмежувальну смугу, а також на дорогах поза населеними пунктами можна рухатися по зовнішньому краю проїжджої частини назустріч рухові транспортних засобів.  Переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом за наявності роздільної смуги на дорозі заборонено.  Рух пішоходів по швидкісних дорогах заборонено.  Організованим колонам людей дозволено рухатися тільки з правого боку проїжджої частини в напрямку руху транспортних засобів не більше ніж по чотири особи в ряд і за умови, що колона займе не більше ніж половину ширини проїжджої частини. Для своєчасного попередження водіїв транспортного засобу про рух колони спереду і ззаду неї повинні бути супроводжуючі з червоними прапорцями, а в темний період доби — із засвіченими ліхтарями: спереду — білого кольору, позаду — червоного.  Пішохідний перехід — ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками, дорожньою розміткою, світлофорами.  За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками, а на перехресті — шириною тротуарів. Правила поведінки під час переходу через дорогу • Якщо в зоні видимості немає перехрестя або переходу, а дорога має не більше ніж три смуги руху для обох напрямків, то переходити проїжджу частину необхідно тільки кроком, не поспішаючи, по прямій, перпендикулярній до тротуару. • При цьому треба бути дуже обережними: оцінити відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість, переконатися у відсутності небезпеки і не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху. • Заборонено переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо на дорозі є роздільна смуга або дорога має чотири смуги і більше для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлені огорожі. • Переходити проїжджу частину дозволено тільки по підземних, наземних і надземних пішохідних переходах (типи переходів), які бувають регульовані і нерегульовані (види переходів), позначених лініями дорожньої розмітки «зебра» або дорожніми знаками «Пішохідний перехід» (на блакитному фоні квадратного знака намальована людина, яка або переходить по «зебрі» дорогу — пішохідний перехід по дорозі, або піднімається чи спускається по східцях — надземний і підземний переходи відповідно), а на перехрестях із позначеними переходами — по лініях тротуарів або узбіччю. • Переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися і зупинятися на ній. • Якщо перехід вулиці регулюється світлофором, йти можна тільки на зелене світло або на жест регулювальника, що дозволяє рух. • Якщо горить жовте або червоне світло — йти не можна, навіть якщо немає машин. Переходячи на зелене світло, необхідно також спостерігати за обстановкою, помічати машини, які в цей момент готуються до повороту праворуч або ліворуч, перетинаючи шлях руху пішоходів. • Перш ніж зійти з тротуару на проїжджу частину з двобічним рухом, необхідно оглянути всю проїжджу частину, упевнившись у повній безпеці початку руху. Подивитися ліворуч і почати перехід, а дійшовши до середини проїжджої частини, подивитися праворуч і завершити перехід; пішоходи, які не встигли завершити перехід, мають залишатися на острівці безпеки або на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, вони можуть продовжити перехід тільки тоді, коли переконаються в безпеці подальшого руху. • У разі наближення транспортного засобу із ввімкненим проблисковим маячком і спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її. • Заборонено перетинати шлях транспортного засобу, що рухаються поблизу, виходити з-за них на проїжджу частину. Особливої обережності слід дотримуватися, обходячи транспорт, що стоїть поблизу тротуару. • Жодних розмов під час переходу проїжджої частини проводити не можна, у цей момент ви повинні бути уважними і зібраними. • Очікувати автобуси, тролейбуси, трамваї, автомобілі таксі пішоходи повинні на посадочних майданчиках, а за їхньої відсутності — на тротуарі або узбіччі. • На трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними майданчиками, починати перехід проїжджої частини дороги дозволено тільки після повної зупинки трамвая. Після виходу з трамвая, якщо рейки прокладено посередині проїжджої частини дороги, пішоходи повинні оцінити обстановку на дорозі, а потім прямувати до тротуару. • Пішоходи-дорослі зобов’язані переводити дітей дошкільного віку через проїжджу частину дороги, тримаючи їх за руку і суворо дотримуючись Правил дорожнього руху. Одне з головних правил пішоходів — не виходити на проїжджу частину дороги, не переконавшись в особистій безпеці і в тому, що вони не створять небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Відповідно до Закону України про дорожній рух і Правил дорожнього руху пішохід має перевагу над транспортним засобом під час переходу проїжджої частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах, а також по регульованих переходах за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника. Діти на дорозі! Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечити безпеку руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:  не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;  не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;  учити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;  на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;  перетинаючи вулицю нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;  не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;  учити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);  не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;  не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;  не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу неї. Телефон виклику міліції — «102». Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад! Увага, дорога! У першу чергу дуже важливо самим завжди дотримувати правил дорожнього руху. Якщо, гуляючи з дитиною, ви переходите дорогу тільки на зелене світло, користуєтеся наземними і підземними пішохідними переходами, малюк з дитинства засвоїть, що поводитися треба саме так, а не інакше. Якщо ж ми самі часто нехтуємо цими простими правилами, усі наші моралі будуть для малюка порожнім звуком. Діти в усьому копіюють дорослих, пам’ятаєте про це. Чому дитині не можна перейти дорогу в недозволеному місці, якщо те саме робить мама, хай і зрідка? Краще запастися терпінням і почекати зеленого сигнала світлофора зайву хвилину, ніж вселити дитині, що допустимо не дотримуватися правила. Щоразу, переходячи з малюком через проїжджу частину, промовляйте алгоритм дій: «Спочатку дивимося наліво, доходимо до середини дороги, потім дивимося направо». Привчайте малюка уважно дивитися на дорогу навіть у тому випадку, якщо ви йдете на зелене світло світлофора. На жаль, трапляються водії, для яких правила не писані. Поясніть дитині призначення «зебри» на дорозі, з’ясуйте, що означають ті або інші дорожні знаки. Було б добре пограти з іграшковими машинками і плюшевими «пішоходами», намалювавши на аркушах паперу і розвісивши по квартирі знаки дорожнього руху. Будь-яка наука краще запам’ятовується в грі. Будьте обережні під час поїздок на громадському транспорті і навчайте обережності малюка. Не нехтуйте правилами, якими б простими вони вам не здавалися. Підходити до дверей автобуса, тролейбуса або маршрутного таксі слід тільки після повної зупинки транспорту, інакше можна посковзнутися і опинитися під колесами. Крім того, вас може штовхнути хто-небудь з пасажирів, що напирають ззаду. Входячи до трамваю або автобусу, пропустіть вперед дитину. Найменших краще взяти на руки. Виходячи з транспорту першими, потім допоможіть вийти малюкові, притримуючи його за руку. Шановні батьки, пам’ятайте, що дитяча безпека залежить від нас. Завдання дорослих не лише постійно опікати й оберігати малюків. Ми просто зобов’язані навчити їх піклуватися про себе. Але робити це треба грамотно і дбайливо, щоб малюк не сприймав навколишній світ як ворожий, повний небезпек, бід і злих людей. Ні, світ прекрасний і дивовижний, відкривати його для себе цікаво і весело. Просто треба завжди бути уважним по відношенню до себе і близьких. І тоді біди обійдуть вас і ваших чудових малюків стороною! Правила поведінки біля водоймищ  Стежте за тим, щоб дитина не загоряла надто довго — можливе перегрівання і отримання сонячного удару.  Не купайте дітей у водоймищі після тривалого перебування на сонці, їм може стати погано. Купатися краще вранці або ввечері, коли тепло, але не можна перегрітися.  Ніколи не пірнайте та не купайтесь у незнайомих місцях! Тут може виявитися неглибоко, але інколи на дні лежать гнилі колоди, гостре каміння, об яке можна поранитися, та густі водорості, у яких легко заплутатися.  Не дозволяйте дитині грати в тих місцях, звідки легко впасти у воду.  Не влаштовуйте у воді ігор, пов’язаних із захватами.  Не вирушайте в плавання на самодільних плотах.  Не дозволяйте дітям купатися на водоймищах без супроводу дорослих.  Не запливайте разом з дітьми на глибину на надувних матрацах та кругах. Вогонь дітям не іграшка! Шановні батьки! Щоб не допустити пожежі, необхідно дотримувати таких правил пожежної безпеки:  зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;  не дозволяти дітям розводити багаття;  не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;  не дозволяти користуватися газовими приладами;  не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;  не залишати малолітніх дітей без нагляду;  не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;  не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;  не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);  не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);  не сушити речі над газовою плитою;  не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;  не влаштовувати піротехнічних заходів з балкону та поряд з будівлею;  не палити в ліжку. Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна та людей! Своїм прикладом навчайте дітей суворого дотримання протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей найкращим методом виховання. У разі виникнення пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101». Перша допомога в разі отруєння грибами Не рідко трапляється, що недосвідчені грибники плутають їстівні гриби з поганками. Отруєння грибами може статися і в результаті неправильного їх приготування. • Збираючи гриби, ніколи не беріть гриб, який викликає у вас сумнів, а, перебираючи, ще раз переконайтеся в тому, що у вашому кошику лише їстівні гриби. Під час приготування страв із грибів дотримуйтесь точності технології. • Отруєння грибами, на жаль, рідкісний випадок. Тому слід навчитися основних правил надання першої допомоги як собі, так і тим, хто поруч. • Перша допомога в разі отруєння грибами нерідко відіграє вирішальну роль у порятунку хворого. Необхідно негайно почати промивати шлунок водою, краще за допомогою зонда слабким розчином (рожевого кольору) перманганату калію або методом штучної блювоти. Корисно в розчин додавати активоване вугілля (карболен). Потім дають проносне (касторова олія), кілька разів ставлять очисні клізми. Після цього хворого тепло вкривають і обкладають грілками, дають пити гарячий солодкий чай, каву. • Хворого терміново слід доправити до лікувального закладу для надання лікарської допомоги. • Пам’ятайте, що дошкільникам не бажано їсти гриби. Специфічне лікування У разі отруєння червоним мухомором протиотрутою є атропін, ін’єкції якого 0,1 % розчину по 1 мл під шкіру слід повторювати 3–4 рази з інтервалами 30–40 хвилин. Для зняття спазму бронхів — ізадрин, еуфілін у звичайних дозах. З аналептиків корисний кофеїн. Протипоказані кислоти й кислі продукти всередину, сприяють всмоктуванню алколоїда мускарину, що міститься в червонному мухоморі. Лікування в разі отруєння пантерним мухомором (подібний до печериці і парасолі їстівної) аналогічне до лікування в разі отруєння рослинами, що містять атропін і скополамін. У разі отруєння блідою поганкою, сатанинським, грибами-Хрящ-молочник (грузді, горькуши, свинушки, вовнянки) лікування в першу чергу спрямоване на ліквідацію зневоднення й колапсу. Застосовують різні плазмозамінники: розчин Рінгера, ізотонічний розчин хлориду натрію, сольовий інфузип, поліглюкін та ін. в об’ємі, не меншому ніж 3–5 л на добу у вену крапельно. Використовують норадреналін або мезатон для підвищення кров’яного тиску, для запобігання або ослаблення ураження печінки — гідрокортизон або аналогічні препарати, антибіотики широкого спектру дії. Будьте завжди уважні! Дитина загубилася. Що робити? Тому з батьків, хто хоч раз втрачав свою дитину (нехай лише на кілька хвилин), майже напевно відоме всеосяжне почуття паніки, яке сковує тіло і заважає тверезо мислити. Малюкові, який раптом виявив, що мами або татуся немає поблизу, не краще. Йому страшно одному в натовпі чужих людей. І навіть якщо ви намагаєтеся не випускати руку малюка в людних місцях, ситуації, коли дитина втрачається, трапляються не так вже і рідко. Але, якщо і батьки, і, головне, малюк чітко знають, як поводитися в екстремальних ситуаціях, біди не станеться. Навчімо свою крихітку правильної поведінки в громадських місцях, щоб нам ніколи не довелося переживати ці страшні хвилини. У супермаркеті. Передусім, малюк має чітко засвоїти, що, здійснюючи з мамою і татом сімейні покупки у великому магазині, він не повинен втрачати батьків із виду. Тримати дитину увесь час за руку практично неможливо, адже ми раз у раз зупиняємося біля вітрин, беремо в руки якийсь товар, відволікаємося від малюка на короткий час. Спритному цікавому карапузові цього часу подеколи цілком достатньо, щоб відійти від батьків, загубитися в натовпі або затриматися у відділі іграшок. Тому привчайте дитину до думки, що не ви стежите за ним, а вона за вами. Якщо малюк вже не поміщається у візок для покупок, нехай тримається за нього рукою і неодмінно повідомляє вас про те, якщо хоче затриматися біля того або іншого товару. Тоді ви просто зупинитеся і почекаєте його. Розкажіть малюкові про те, що він повинен робити в разі, якщо раптом не виявив батьків поблизу. Вселіть дитині важливу думку: ви дуже її любите, піклується про неї і ніколи не лаятимете, навіть якщо малюк загубився з власної необережності, не виконавши ваших правил. Це допоможе йому згадати все те, чого ви його навчили, і вчинити правильно. Найкраще, що може зробити дитина, загубившись у натовпі, це залишатися на місці і чекати. Можна навіть сісти на підлогу. Рано чи пізно мама з татом неодмінно її знайдуть. Дитина повинна знати, що вона в жодному разі не має виходити з магазину, щоб «почекати батьків біля машини». На жаль, не в усіх супермаркетах є охорона, яка не випустить дитину саму на вулицю. Розкажіть, а ще краще покажіть малюкові тих людей, до яких можна звернутися по допомогу: міліціонери, охоронці, службовці супермаркету, касири. Одним словом, усі люди в уніформі. Їм можна довіритися, вони допоможуть. Ні з ким іншим, нехай навіть ця людина здається доброю і хорошою і обіцяє відвести до мами, дитина йти за жодних обставин не повинна. Якщо хтось намагається відвести її силою, нехай голосно кричить: «Тато! Мамо!» Малюк, який уміє добре говорити повинен знати на пам’ять своє ім’я, прізвище, домашню адресу і, добре б, телефон. Цю інформацію треба вивчити з дитиною та обов’язково повторювати час від часу. Якщо ім’я і прізвище малюки запам’ятовують добре, то адресу часто забувають. Було б не погано, вирушаючи з дитиною в людні місця, покласти в кишеню її одягу записку з ім’ям, прізвищем, адресою і номерами мобільних телефонів батьків. Ще краще, вигравіювати ці дані на металевій пластинці, прикріпити на ланцюжок і пристібати всередині кишені дитячих брюк, щоб малюк її ненароком не загубив. Зараз у продажу можна знайти спеціальні брелки, куди записується вся інформація про дитину. Моя міліція мене береже. Дуже важливо ніколи, за жодних обставин не лякати дитину вартою порядку («Балуватимешся, тебе міліціонер забере!») Не робіть цього самі і не дозволяйте іншим. Може вийти, як у розповіді Носова «Міліціонер». Хлопчика так залякали міліцією, що, загубившись, він аж ніяк не хотів називати ім’я та адресу дуже доброму і співчутливому представникові цієї хорошої професії. На вокзалі, в аеропорту. Тут чинні всі правила, про які йшлося вище. Тільки стежити за малюком треба ще ретельніше, адже й небезпек на вокзалі набагато більше, ніж у магазині. Щоразу, коли ви опиняєтеся на вокзалі або в аеропорту, вирушаючи в подорож, нагадуйте дитині правила поведінки. Звертайте її увагу на те, що вона в жодному разі не повинна нікуди від вас відходити, не запитавши дозволу. У випадку, якщо малюк загубиться, можна звернутися по допомогу до міліціонерів, охоронців, касирів. У метрополітені. Заходячи у вагон потягу, міцно тримайте дитину за руку і пропускайте попереду себе. Про всяк випадок поясніть дитині, як поводитися, якщо вона опинилася у вагоні, двері зачинилися, а ви залишилися на пероні. Навіть якщо вам здається, що з вами такого ніколи не станеться, краще бути готовим до будь-яких несподіванок. Малюк повинен знати, що, проїхавши одну станцію, йому слід вийти з вагону, відійти вбік від краю перону і чекати вас. А ви неодмінно приїдете наступним поїздом. Якщо ж усе сталося з точністю до навпаки (мама поїхала, а малюк залишився на пероні), то і тут немає приводу для паніки. Треба відійти від краю платформи (краще сісти на лавку, якщо така є поблизу) і чекати маму. У парку, в лісі. Прогулянки в парку — чудова можливість приємно провести час усією сім’єю. І для того, щоб такий відпочинок не перетворювався для вас на суцільне «нервування», змалечку для дитини має бути абсолютним табу занадто далеко йти від вас. Звичайно, ходити в парку виключно за ручку з мамою безглуздо. Але ось втікати і, особливо, «ховатися» від неї просто неприпустимо. Малюк має знати, що бігати і грати йому можна тільки там, де видно батьків, а ті, у свою чергу, повинні бачити його. Не рідкісні випадки, коли під час сімейного пікніка в лісі, поки дорослі розпалюють вогнище або смажать шашлик, малюки шукають собі розваги самостійно. І відбувається, як у тій казці про Машу і Ведмедя: деревце за деревце, кущик за кущик, ось і відійшли досить далеко від табору. Загубитися в лісі дуже легко. І дуже страшно. Але якщо ваш малюк чітко засвоїв, що ТРЕБА ЗАЛИШАТИСЯ НА МІСЦІ, ви дуже швидко його відшукайте. Дорослі в цьому випадку повинні розділитися, відправившись на пошуки одночасно в різних напрямках, періодично гукаючи дитину. Малюк, у свою чергу, теж повинен голосно кликати на допомогу. Дуже корисно для прогулянок на природі купити дитині хороший свисток. І в тому випадку, якщо вона загубилася в лісі або парку, свист буде добре чути на сотні метрів. Якщо в парку або в лісі є ставок, знадобиться ваша додаткова увага. Причому навіть зовсім невелика глибина може становити небезпеку для малюка. Не дозволяйте йому одному підходити до води, а зробіть це разом. Якщо берег пологий, малюк може пограти у воді під вашим невпинним спостереженням. Якщо ж берег обривистий, жодному разі не випускайте руку дитини зі своєї і не підходьте близько до краю. Якщо ви заблукали у лісі • Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте — думати логічно неможливо. • Негайно зупиніться і присядьте. І не робіть більше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тільки про одне: як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях. • Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще — залізницю, судноплавну ріку, шосе. Прислухайтеся. За відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте «на воду» — униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка — до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево — погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися. • Існує багато способів визначення сторін горизонту: o за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрямок на північ; o за положенням Сонця: в основі приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно знаходиться: о 7 годині — на сході, напрямок тіні показує на захід; о 13 годині — на південь, тіні від предметів найкоротші і їх напрямок завжди показує на північ; о 19 годині — на заході; o за Сонцем та годинником — тримайте годинник у горизонтальному положенні, поверніть його так, щоб годинникова стрілка була спрямована на сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годинниковою (малою) стрілкою та напрямком від центра годинника на цифру «1» циферблата, покаже напрямок на південь; o за Полярною зорею — напрямок на Полярну зорю завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір’я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зір, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зорі «ковша» і відкладіть на ній приблизно п’ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зорями. Наприкінці лінії і буде зоря, що майже нерухомо «висить» цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ; o за Місяцем. Опівночі у своїй першій чверті «)» Місяць знаходиться на заході, у повний Місяць - на півдні, в останній чверті «(« — на сході; o існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати правильний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно — із південної сторони вони звичайно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані в напрямку північ–південь або схід–захід. • Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, сушити одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті. • Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу і захисту. • Використовуйте навички та вміння будувати схованки (буда, навіс, намет та ін.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживати в лісі, забезпечить вам захист і тепло. • Бережіть та економно використовуйте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа. • Запам’ятайте! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними. • Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об’єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати. Пам’ятайте! Куди б ви не пішли і де б не перебували, ви можете опинитись в екстремальних умовах. Тому: • знайте приблизно свій шлях мандрівки; • майте при собі засоби визначення напрямків сторін світу; • майте одяг, придатний для будь-яких погодних умов; • майте достатньо їжі, води. Новорічні та Різдвяні свята Незабаром настануть новорічні свята, які принесуть у кожну оселю радість та сподівання на кращі зміни в житті. Щоб свято не затьмарило лихо пожежі, а ще гірше — втрата близької людини, необхідно дотримувати правил безпеки. Правила пожежної безпеки  Пожежній безпеці ялинки слід приділити особливу увагу. Адже Новий рік — це свічі, хлопавки й вогні, а ялинки, на жаль, дуже добре горять. Штучні при цьому ще й виділяють отруйні речовини, швидко плавляться й «розтікаються», а отже, ліквідувати загоряння буде складніше. Щоб ялинка приносила тільки радість, установлювати її треба подалі від опалювальних приладів і джерел відкритого вогню (камінів, газових плит).  На ялинку не можна встановлювати свічі й бенгальські вогні, особливо в поєднанні з ватяним «снігом» і паперовими іграшками. Обираючи штучну ялинку, безпечніше віддати перевагу моделям, що мають протипожежну пропитку (ця інформація вказується на упаковці).  Слід дотримувати правил електробезпеки. Для прикрашання ялинки не можна використовувати несправні й не сертифіковані електроприлади. Діти не повинні мати доступ до проводів і розеток.  Щоб ялинка не могла перекинутися й поранити дитину, вона повинна бути правильно зібрана й надійно встановлена, а іграшки рівномірно на ній розподілені. Збирати штучну ялинку потрібно відповідно до інструкції, і в процесі встановлення/складання ялинки, не рекомендовано підпускати до неї дітей. У кімнаті, де стоїть ялинка, малята повинні знаходитися тільки під наглядом дорослих. Для дитячої безпеки ялинку краще прикрасити легкими прикрасами, які не б’ються — бантами, шишками, кулями зі склопластику тощо. Правила безпеки користування піротехнічними засобами  Купуючи піротехнічні вироби, обов’язково ознайомтеся з інструкцією, що має супроводжувати кожен виріб. Якщо немає інформації щодо використання, то виріб є не сертифікованим, тому користуватися ним небезпечно.  Перевірте термін зберігання виробу. Його встановлює сам виробник, і ніхто не має права цей термін продовжити. Сьогодні торгівля пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, переважно китайського, корейського і, частково, вітчизняного виробництва. На багатьох подібних виробах зазначені вікові обмеження.  Ті, які не призначені для використання дітьми молодше 16 чи 18 років, купувати не слід. Обов’язково перевірте, чи не пошкоджена упаковка виробу, чи не має пошкоджень сам виріб.  Щоб запобігти неприємним наслідкам від «спілкування» з піротехнічними виробами, слід пам’ятати і дотримувати правил пожежної безпеки під час використання піротехнічних виробів. Запуск петард, феєрверків, ракет заборонено проводити всередині приміщення, з балконів та поблизу житлових, господарських будівель, новорічних ялинок.  Піротехніку не можна зберігати поблизу приладів опалення (батарей, газових, електричних плит), не слід носити вогненебезпечні вироби у кишенях. Не можна розбирати вироби чи піддавати їх механічним впливам. Не можна курити, працюючи з піротехнічними виробами, а також перебувати в нетверезому стані.  Щоб запобігти жахливих наслідків від розваг з піротехнікою, необхідно попередити нещасні випадки. Адже під час бурхливої передноворічної торгівлі на ринках міста, яка пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, мало хто помічає підлітків, які товчуться біля прилавків. Вони, жваво спілкуючись, купують хлопавки, петарди, ракети. На жаль, продавець не замислюється, до чиїх рук потрапляє цей вогневий асортимент. Не всі знають, що температура бенгальського вогню сягає 1100 градусів, його іскри на відстані півметра охолоджуються лише на 60 градусів. Викид полум’я хлопавки досягає декількох десятків сантиметрів. Отже, як бачимо, основні правила пожежної безпеки прості і не потребують великих матеріальних витрат. Треба буде уважно вивчити їх, адже знання та дотримання цих правил є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання справжнього задоволення від свята, яке принесе благополуччя та радість до вашої оселі. Правила безпеки під час проведення масових заходів Найбільша небезпека в місцях скупчення великої кількості людей — масова паніка та втеча натовпу. У натовпі люди змінюються. Охоплені панікою, вони думають тільки про власний порятунок. Паніка може виникнути під час пожежі, бійки, аварії. Це може трапитись навіть у разі вимкнення світла. Всіма засобами боріться з панікою. Поведінка під час виникнення паніки Не робіть різких рухів, не бігайте, не галасуйте. Головне — не дозволяйте емоціям скувати вашу волю та відібрати всіляку можливість діяти розумно і цілеспрямовано. Необхідно, щоб голова була ясною. Звільніться від довгого шарфа, щоб уникнути задушення. Застебніть на одязі всі ґудзики та «блискавки», щоб ні за що в натовпі не зачепитися. Руки завжди тримайте вільними, зігнутими в ліктях та притисненими до тіла. Не чіпляйтеся за дерева, стовпи, огорожі, щоб не зламати руки. Міцно тримайтеся на ногах, уникайте падіння. Впавши на землю, скрутіться в клубок «калачиком», ляжте на бік, закрийте руками голову та потилицю. Опинившись на землі, спробуйте негайно підвестися. Встаючи, підтягніть до себе руки та ноги, різко підніміться вперед та вгору. У натовпі захищайте груди піднятими ліктями. Ніколи не намагайтеся йти проти натовпу, вибирайтеся з нього вздовж напрямку руху. Небезпечними є вітрини, ґрати, стовпи, дерева — усе нерухоме. Не можна: • чіплятися руками за щось; • намагатися підняти речі, що впали на землю. Треба: • застібнутися; • викинути сумку, парасольку; • руки повинні бути вільними. Обережно: незнайомець! Навіть якщо ваша дитина ще занадто мала, щоб гуляти без дорослих і відпускати її одну на вулицю ви доки не збираєтеся, вона має чітко засвоїти основні правила спілкування з незнайомими людьми. Більшість з нас прищеплює дітям, що треба бути вихованим і ввічливим по відношенню до людей, не грубити і не брехати. Усе це, звичайно, так. Але саме тихі, виховані діти частіше стають жертвами злочинців. Адже їх так просто обдурити, а самі вони привчені завжди говорити дорослим тільки правду. Що робити? Невже треба ростити малюка брехуном і грубіяном? Грубіяном ростити не треба, а ось втлумачувати йому, що серед хороших і добрих людей іноді трапляються й погані, просто необхідно. З раннього дитинства дитина повинна чітко знати важливі правила: • Ніколи не розмовляй з незнайомими людьми і нічого в них не бери. • Ніколи не сідай у машину до незнайомця і нікуди з ним не ходи. • У незнайомої людини не можна брати НІЧОГО: ні цукерки, ні іграшки, ні подарунки, ні щось, що «треба передати мамі». За ситуації, коли дитині пропонують піти або поїхати куди-небудь з незнайомцем («подивитися колекцію Барбі», «знятися в кіно», «погодувати кошенят» тощо), малюк повинен відповідати тільки одне: «Зараз я спитаю дозволу в мами». Дитина має бути готова і до провокації з боку незнайомця: «Я думав, що ти вже великий, а ти досі в мами дозволу запитуєш!» Відповідь і в цьому випадку має бути тверда і однозначна. Поясніть малюкові, що якщо хто-небудь схопив його за руку і кудись тягне або намагається заштовхати в машину, дозволені АБСОЛЮТНО всі методи самооборони. Можна грубити, брехати, брикатися, кусатися, кричати. До речі, кричати в подібній ситуації треба не «Допоможіть!», а «Це не мій папа (мама)! Мене звуть так-то, подзвоніть моїм батькам по номеру такому-то!» Змалечку пояснюйте дитині, що її тіло належить тільки їй і ніхто не має права доторкатися до неї без її згоди. Намагайтеся не обіймати і не цілувати дитину, якщо вона в цей момент цього не хоче. І ніколи не дозволяйте цього робити іншим людям. Малюк повинен чітко знати, що ніхто не має права брати його на руки без дозволу мами, а якщо таке сталося, то цілком можна поводитися не дуже виховано: голосно кричати і навіть брикатися. Вселяйте дитині, що ви ніколи не попросите незнайому людину забрати її з дитячого садка. І якщо щось подібне станеться, малюк не повинен нікуди йти з цією людиною, навіть якщо незнайомець запевняє, що його попросила мама (папа, бабуся тощо). Нагадуйте про все це частіше, частіше, частіше! Діти так легко забувають усе те, чого ми їх навчаємо. Забезпечення особистої безпеки дитини Шановні батьки! Життя потребує від наших дітей уміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше в дитини знань, тим більше небезпеки з боку навколишнього середовища. Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись таких правил:  не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;  учити дитину користуватися дверним вічком;  не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;  учити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;  забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;  забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;  не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;  запобігати формуванню в дитини жорстокого ставлення до тварин;  не дозволяти дражнити тварин;  не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;  не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;  не дозволяти визирати у відчинене вікно;  учити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;  вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини. Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я! Поведінка на льоду  На водоймах безпечним вважається лід (за температури повітря нижче 0 °С): • для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше ніж 5–7 см; • для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше ніж 15 см, за масового катання на ковзанах — 25 см; • для переправи вантажного автомобіля — 35–55 см, трактора — 40–60 см.  Міцним льодом вважають прозорий лід із синюватим або зеленуватим відтінком за товщини 12 см.  Міцність льоду пропонують перевіряти пішньою. Якщо після першого удару лід пробивається і на ньому з’являється вода, то виходити на лід заборонено. Не можна перевіряти міцність льоду ударами ніг.  Пересуваючись по льоду, треба бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця (швидка течія води, вмерзлі в лід кущі, траву та ін.). Не можна виходити на лід у нічний час.  Під час групового переходу по льоду необхідно рухатись на відстані 5–6 метрів один від одного й уважно стежити за тим, хто іде попереду.  Переходити водойми на лижах дозволено тільки після перевірки міцності льоду. З метою забезпечити безпеку під час пересування на лижах по льоду необхідно відстебнути кріплення лиж, зняти петлі лижних палок з кистей рук, наплічник тримати на одному плечі.  Кататися на ковзанах дозволено тільки на спеціально обладнаних катках.  Суворо заборонено кататися на льоду дітям без нагляду дорослих або самостійно виходити на лід. Надання допомоги людині, яка провалилась під лід Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Надаючи допомогу людині, не можна рухатися до неї в повний зріст, тому що існує небезпека самому потрапити в біду. До потерпілого потрібно наближатися лежачи, розкинувши руки і ноги. Для надання допомоги можна використовувати підручні дошки, драбину, жердини та ін. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених з одного боку мотузкою за щось на березі чи за край криги, той хто надає допомогу, повільно просувається до потерпілого на відстань, що дозволяє йому подати мотузку, пояс чи багор. Потім той, хто надає допомогу, відповзає назад і поступово витягує на лід потерпілого. Надаючи допомогу в місцях, де є промоїни чи битий лід, використовують спеціальні засоби — рятувальні шлюпки на полозках, на яких наближаються до потерпілого за допомогою кішки та багра. Якщо для надання допомоги немає нічого, тоді 2-3 осіб лягають на лід ланцюжком, наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги, а перший з них подає потерпілому ремінь, одяг тощо. Медична допомога людині, яка провалилася під лід і врятована, повинна бути спрямована на запобігання подальшого переохолодження та зігрівання. Якщо ви провалилися на льоду річки або озера Широко розкиньте руки по крайках льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися. Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне — пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори. Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі. Обережно! Повінь, паводок! Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварій на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин. У наслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали. Дії у випадку загрози виникнення повені, паводка • Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами. • Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. • Дізнайтеся в місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збирання мешканців для евакуації та готуйтеся до неї. • Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть усе до валізи. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті. • Від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ. • Перенесіть найбільш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці. • Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість. Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка • Зберігайте спокій, уникайте паніки. • Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі. • Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Їх слід евакуювати в першу чергу. • По можливості негайно залишіть зону затоплення. • Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубках. Зачиніть вікна та двері, якщо є час — закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами). • Відчиніть хлів — дайте худобі можливість рятуватися. • Підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий, перейдіть до горішніх приміщень. • До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти. • Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, по можливості, надайте їм, допомогу. • Опинившись у воді, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги. • Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше). Дії після повені, паводка • Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені жодних ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття. • Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку. • Обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені. • Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезинфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території. • Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води на добу. • Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування. • Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження. • Усе майно, що було затопленим, підлягає дезинфекції. • Дізнайтеся в місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню. Обережно! Радіаційна небезпека! Факторами небезпеки радіації є забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху — виникнення сильних руйнувань на значній території. Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки • У разі оголошення про небезпечний стан не панікуйте, слухайте повідомлення. • Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. • Дізнайтеся про час та місце збирання мешканців для евакуації. • Зменшіть проникнення радіаційних речовин до квартири (будинку): щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте. • Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте в герметичні пакети та складіть до валізи документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2–3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук). • Перед виходом з приміщення від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду. Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки • Почувши повідомлення про радіаційну небезпеку, негайно сховайтеся в будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного — у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева — у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону — у 40–100 разів. • Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій. • Зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин у приміщення. • Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років — по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим — по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років — по 1-2 краплі 5 %-ої настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим — по 3–5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб. • Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу. • Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу. • По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення. • Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи. • Прибувши на нове місце перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники. • Дізнайтеся в місцевих органах державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню. Запам’ятайте!  Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися в зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочів, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молока від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.  Не пийте воду з відкритих джерел та з мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.  Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.  У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів.  У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості обов’язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання — протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов’язку, зволожену марлеву пов’язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри — спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями. Сильний вітер, шквали та смерчі Сильні вітри, шквали та смерчі — стихійне лихо, яке виникає о будь-якій порі року. Синоптики зараховують їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому найчастіше вдається оголосити штормове попередження. Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях. Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що призводять до затоплень місцевості. Дії в разі загрози стихійного лиха та отримання штормового попередження • Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій. • Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. • Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках. • Підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах. • Приберіть майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу, машину поставте в гараж. • Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами. • Щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості захистіть віконницями або щитами. • Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні до дитячого садка та школи. • Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі. • Худобу поставте в капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть. • Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега. Дії під час стихійного лиха • Зберігайте спокій, уникайте паніки, за потреби надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам. • Закрийте вікна та відійдіть від них подалі. • Загасіть вогонь у грубках, вимкніть електро- та газо-постачання. • Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках. • Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях — коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію. • Не намагайтесь перейти до іншої будівлі — це небезпечно. • Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути. • Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку. • Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев. • Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся в ньому, а виходьте і швидко ховайтеся в міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення. • Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев. • Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути. Дії після стихійного лиха • Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує. • Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов’язково кип’ятіть питну воду. • Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. За потреби сповістіть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку. • Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути. • Не виходьте відразу на вулицю після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися. • Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки. • Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню. Обережно! Хімічна небезпека! Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. Це становить серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи. Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території. Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки • Сирени і переривчасті гудки підприємств — це сигнал «Увага всім». Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій. • У разі оголошення небезпечного стану уникайте паніки. • Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. • Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин у квартиру (будинок): щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте. • Підготуйте запас питної води: наберіть воду в герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук). • Дізнайтеся в місцевих органів влади про місце збирання мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте в герметичні пакети та покладіть до валізи документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2–3 доби. • Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту. Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки • Уникайте паніки. Одержавши повідомлення (по радіо або іншим засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу СДОР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи. • Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри. • По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення. • Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшіть можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно зачиніть вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв’язку. • Знайте, що уражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації в повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки. • Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі в герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації. • Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу. • Залишаючи приміщення (квартиру, будинок), вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту. • Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру, та обходьте тунелі, яри, лощини — у низинах може бути висока концентрація СДОР. • За підозри на ураження СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень, пийте велику кількість рідини (чай, молоко, сік, вода) та зверніться до медичного закладу. • Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ. • Прибувши на нове місце, дізнайтеся в місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню. Надання першої допомоги у разі ураження СДОР • У першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшого впливу СДОР. • Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2 %-им розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком — водою або 5 %-им розчином лимонної кислоти. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло. • Запам’ятайте! Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічного ураження полягає в захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких СДОР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони. • У разі отруєння хлором винести потерпілого із зони зараження. У разі зупинення дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2 %-им розчином питної соди або водою. • У разі отруєння аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закрапати по дві-три краплі 30-%-им альбуциду, в ніс — оливкове масло. • За потреби відправити потерпілого до медичного закладу.